Шевченківський район. КЗО НВК № 99

  






Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Нетрадиційні форми навчання на уроках фізики і астрономії

 

План
ВСТУП…………………………………………………………………… …...3
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування пізнавальної активності при проведенні нестандартних уроків.
1.1.  Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі……………………………………………………………… ………4
1. 2. Теоретичні основи нетрадиційних форм навчання…………………….6
1. 3.  Дидактичні умови формування пізнавальної активності учнів………8
     РОЗДІЛ ІІ. Нетрадиційні уроки як ефективний спосіб розвитку інтересу до фізики та астрономії.
2.1. Нестандартні форми навчання на  уроках  фізики та астрономії……...9
2. 2. Вимоги до проведення дидактичних ігор на уроках фізики…………19
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22
ДОДАТКИ
     А. Конспект уроку-гри «Подорож до вершини теплових явищ» (Кількість теплоти. Теплові машини. - 8 кл.)………………………………………..23
     Б. Конспект уроку-гри «Щасливий випадок»                                                   (Тиск рідин і газів. – 8 кл.)……………………………………………….35

 

 


ВСТУП
Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.
         Розв’язок нових задач, поставлених перед школою життям привів до пошуків нових форм організації навчальної роботи в школі, до нових методів навчання. За словами Верзіліна Н.М. “урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять”[2,с.57]. тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу. Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя. Ще А. Ейнштейн писав: “…якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”[3,с.125]. Саме тому на практиці необхідно застосовувати ігрові форми навчальної діяльності. Відомий французький вчений Луї де Бройль стверджував, що всі ігри, навіть найпростіші, мають багато спільних елементів з роботою вченого. У тому й другому випадку спочатку приваблює поставлена загадка, перешкода, яку потрібно подолати, потім радість відкриття, одержаної перемоги. Саме тому всіх людей захоплює гра. “Схильність до гри – це властивість не лише дитинства чи ранньої юності… хіба не можна думати, що схильність до гри, як і допитливість є природною схильністю дитини, але не є чимось дитячим (у зневажливому значенні цього слова), також сприяє розвитку науки? На це останнє питання слід дати позитивну відповідь” ”[1,с.184]. тому гру не варто відкидати мотивуючи цей процес несерйозним, її не слід плутати з забавою.
            Метою даної роботи є визначення впливу нестандартних уроків на пізнавальну активність учнів з фізики та астраномії.
Завдання даної роботи полягає у з’ясуванні впливу задач, які використовуються у нестандартних уроках на рівень пізнавальної активності та на рівень росту пізнавального інтересу.
Об’єкт дослідження – процес навчально–пізнавальної діяльності учнів з фізики та астрономії.
Предмет дослідження – роль задач у організації нестандартних занять з фізики та астрономії.
Робоча гіпотеза: якщо навчально–пізнавальну діяльність постійно “підживлювати” новими нестандартними підходами та ігровими елементами, то навчання стає більш цікавим, глибоким і гнучким, а це все веде до значного підвищення його результативності.Новизна дослідження полягає у тому, що було відкрито і доведено таку ідею: ”Навіть здавалося б непривабливий навчальний матеріал можна представити на уроці в формі, яка породжує здивування, зацікавлення і бажання його освоїти”.
Робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування знань у дітей. Для кожного вчителя дуже важливо, щоб діти, дивлячись на нього, перш за все сприймали його як педагога-людину, яка здатна співпрацювати.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування пізнавальної активності при проведенні нестандартних уроків.

1.1 Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі
      Багато дослідників розглядають сутність пізнавальної активності учнів як психолого-педагогічну проблему.  І.І. Родак звернув увагу на психологічну сторону цього поняття. Автор ставить у пряму залежність активність школяра в навчальному процесі від напруги уваги, опори на уяву, аналізу та синтезу, здогадки та припущення, сумніви і перевірки, узагальнення та судження, інтересу, наполегливості, ентузіазму. Все це він справедливо вважає необхідними умовами для організації ефективного навчального процесу. Безсумнівно, що розгляд сутності поняття пізнавальної активності та суміжних з ним понять різними авторами з різних позицій, з одного боку, просуває розвиток уявлень про поняття активності, так як його сутність піддається аналізу з різних сторін, з іншого боку - така багатоплановість підходів ускладнює формування єдиної точки зору. З аналізу основних публікацій, в яких розглядається питання про сутність поняття пізнавальної активності, можна виокремити основні підходи дослідників до розгляду питання. Таких підходів фактично два. Одні автори розглядають пізнавальну активність, як діяльність, інші - як рису особистості. Ці підходи не можна відривати один від одного. Використання їх в діалектичній єдності дозволяє сформувати єдину точку зору на поняття сутності пізнавальної активності, яку необхідно розглядати і як мету діяльності, і як засіб її досягнення, і як результат.
      Розглянемо ще одну точку зору. Пізнавальна активність виявляється в спрямованості і стійкості пізнавальних інтересів, прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності, у мобілізації вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети. Тут в комплексі проявляються емоційні, інтелектуальні та морально - вольові процеси. Ця якість діяльності особистості формується головним чином у процесі пізнання, яке за своєю природою пов'язане з цілеспрямованою активністю суб'єкта в активний стан є результатом його взаємодії з зовнішнім середовищем.
Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Одночасно з цим слід зауважити, що активність, будучи умовою пізнання, не є вродженою рисою особистості - вона сама формується у процесі діяльності. Що стосується активності навчання, то вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовим напруженням і проявом морально - вольових якостей учня, і в той же час сама активність впливає на якість діяльності. Проведений аналіз трактувань поняття "пізнавальна активність " показує, що в них неповно враховуються важливі сторони сутності даного поняття у зв'язку з тим, що здійснювався його односторонній аналіз: пізнавальна активність розглядалася або як діяльність, або як якість особистості у відриві від діяльності. Пізнавальна активність тут не зводиться до простої напруги інтелектуальних і фізичних сил учня, а розглядається як якість діяльності особистості, яка виявляється у відношенні учня до змісту і процесу діяльності, у прагненні його до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності за оптимальний час, в мобілізаціі морально- вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети.
Виходячи з цього, активізація навчання школярів трактується не як посилення діяльності, а як мобілізація вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально - вольових і фізичних сил учнів на досягнення конкретних цілей навчання і виховання.

1. 2.  Теоретичні основи нетрадиційних форм навчання.
На сучасному етапі розвитку сучасної школи необхідно поєднувати традиційні класичні уроки з нестандартними уроками. Нестандартним можна вважати урок, сконструйований за "викрійкою", відмінною від загальноприйнятої. Нетрадиційні за формою уроки викликають підвищений інтерес учнів, активізують їхню пізнавальну діяльність, сприяють розвитку творчих здібностей, розвивають уміння і навички самостійної розумової праці, виховують бажання активно, власними силами здобувати знання. Учням подобаються нестандартні заняття, бо вони не сковують навчальний процес, пожвавлюють атмосферу, активізують діяльність дітей, наближаючи навчання до життєвих ситуацій.
Отже, одним з ефективних шляхів виховання в школярів інтересу до вивчення фізики є ігри. Гра притаманна самій природі дитини. У процесі гри чудовий світ дитинства поєднується з прекрасним світом науки, в який вступають учні. Граючись, учень “занурюється” в ситуації, які відображають епізоди реального життя. В іграх різні знання і відомості учень отримує вільно. Тому часто те, що на уроці здається складним, під час гри легко засвоюється. “Гра, - писав видатний педагог В.О.Сухомлинський, - це шлях дитини до пізнання світу, в якому вона живе, це іскра, яка запалює вогник до допитливості”. По суті – це тренажер, на якому виробляються вміння і навички, розкривається творчий потенціал дитини, створюються умови для активного обміну знаннями. Інтерес і задоволення — найважливіші психологічні ефекти гри.
Призначення ігор – розвиток пізнавальних процесів у школярів (сприймання, увага, пам’ять, спостережливість, допитливість тощо) ізакріплення знань, здобутих на уроках. Особливо цікавлять учнів ігри, побудовані на матеріалі між предметного характеру, матеріалі, що містить відомості з історії науки і техніки.
Включення в урок дидактичної гри або ігрових  прийомів, що витікають із завдань навчання та виховання, носить навчальний характер, наближає нову діяльність дитини до звичайної і робить менш помітним перехід до серйозної навчальної праці.
Під час гри діти завжди дуже уважні, зосереджені і дисципліновані. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчальногоредмету.
Сучасна дидактика залишає за учнем повне право на гру в школі і розглядає її як один із важливих показників відповідності навчання віковим можливостям школярів. Гра є ефективним засобом навчання, але не універсальним. Ще К.Д.Ушинський застерігав проти ”потішної педагогіки”. Тому питання раціонального, свідомого, виправданого використання гри в навчанні є предметом кропітких досліджень.
Ігрова навчальна діяльність здійснюється з метою створення емоційного настрою особистої зацікавленості кожного учня в засвоєнні навчального матеріалу.
Ігри використовуються на всіх етапах навчання:
• вивчення нового матеріалу проводиться у вигляді інтегрованих уроків, ділових ігор;
• осмислення теоретичних знань здійснюється з допомогою ділових ігор, уроків-КВК;
• навчання рішенню задач на уроках-змаганнях, в ділових і ролевих іграх, КВК;
• узагальнення знань проводиться у формі ділових ігор і змагань;
• тематичний контроль здійснюється, крім заліків і тестування, у формі ділових ігор, змагань.
Для тренування пам'яті, уваги, сприймання використовують будь-які ігри-завдання. Ігрова діяльність розвиває фантазію. Входячи в гру, учні не бояться зробити чи сказати щось "не так". На будь-якому етапі уроку застосовується заохочення. Після вірного виконання завдання учня потрібно похвалити, вручивши йому символічну нагороду (жетон, цукерку). При закінченні гри також потрібен приз. Це може бути медальйон, диплом, фотографія на пам'ять.
Використання ігрової ситуації веде до більш глибокого і швидшого засвоєння навчальної інформації. До ігрових форм навчальної діяльності відносимо наступні: тематичні вікторини, складання та розв'язування кросвордів, чайнвордів, ребусів, презентація теми, гра-конференція, дослідження теми, розв'язування парадоксів і софізмів, гра-подорож, гра — реконструкція історії відкриття (винаходу), розгадування загадок з фізичним змістом, “Фізичний аукціон” та інші.

1. 3.  Дидактичні умови формування пізнавальної активності учнів
     Щоб процес формування пізнавальної активності був ефективним вчитель повинен створити потрібні умови. Наприклад:
- забезпечення внутрішнього прийняття дітьми цілі майбутньої роботи, тобто забезпечення розуміння того, навіщо треба це робити, на який передбачуваний результат орієнтуватися. Якщо ж діти не підготовлені до вирішення навчального завдання, вони не зможуть повноцінно включитися в навчальну діяльність;
- виключення поверхового оцінювання підсумків попередньої роботи і в момент актуалізації знань;
- комбінування різних форм організації навчальної роботи, визначення їх місця на кожному етапі заняття;
- обговорення результатів діяльності та застосування придуманих самими дітьми вправ і завдань;
- створювання ситуації сприятливого творчого прояву й розвитку індивідуальних здібностей;
- наявність позитивної мотивації, стійких пізнавальних інтересів, пізнавальної потреби;
- проведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів;
- сприятливе спілкування в навчальному процесі
-самоуправління процесу навчання та успішне володіння інтелектуальними вміннями, пов'язаними з переробкою набутої інформації, уміннями;
- співпраця та співтворчість вчителя й учнів для забезпечення ситуації успіху й психологічного комфорту кожного учня  [9,141].

РОЗДІЛ ІІ. Нетрадиційні уроки як ефективний спосіб розвитку інтересу до фізики та астрономії.

2.1. Нестандартні форми навчання на  уроках  фізики та астрономії.
Творчість людини — це діяльність, спрямована на створення нового продукту, тобто нового матеріального об´єкта, нового знання, нової технології. При цьому новизна продукту може бути об´єктивною, якщо його не було в минулому досвіді людства, і суб´єктивною, якщо цей продукт був відсутній лише в досвіді самої людини.
Очевидно, необхідно виділяти творчий урок як для вчителя, так і для учнів. Творчий урок для вчителя — це урок, на якому організовується творча діяльність учнів, які самостійно "створюють" новий для себе продукт: нові знання, нову систему дій, новий метод досягнення тощо. Творчий урок для учня — це урок, на якому учні для особистих потреб і мотивів формулюють цілі діяльності, організовують адекватну цим цілям діяльність.
До нетрадиційних форм уроків відносять: 
1. Урок-аукціон. Цей урок полягає в публічному "продажу з молотка" простих предметів побуту. Продаж здійснюють за фізичні знання-відповіді (а не за гроші), і покупцем речі, предмета вважається той, хто останнім дасть відповідь. Урок привертає увагу учнів своєю незвичайною формою. Він учить бачити фізичне явище і закономірності в навколишньому житті. Це урок повторення з акцентом на показ практичного значення вивчених питань.
Під час проведення уроку-аукціону, присвяченого, наприклад, тепловим явищам і теплопровідності, предметами, які розпродаються, можуть бути: зубна щітка, зубна паста, пластилін, цукерки-льодяники, зошит з промокальним папером, пластмасова лінійка, простий олівець, фарби, дитячі повітряні кульки, іграшка для одержання мильних бульбашок, сірники, булочка в поліетиленовому пакеті.
Для того, щоб "купити" річ, необхідно знайти зв´язок між нею і фізикою. Він підкреслює, що учні (бажаючі) за чергою дають відповідь: називають фізичну властивість, особливості тіла, явища, які використовуються при його створенні, а ведучий після кожної відповіді буде рахувати до трьох. Якщо ніякого зв´язку предмета з фізикою не було знайдено, то приз залишається у ведучих. Послідовність продажу предметів визначають за допомогою стрілки на дзизі.Так наприклад:
Продається мило. Відповіді: 1) це аморфне тіло; 2) при розчиненні мила у воді зменшується коефіцієнт поверхневого натягу води; 3) мильний розчин змочує брудні поверхні.
Продається зубна паста і зубна щітка. Відповіді: 1) ворс щітки повинен мати пружні властивості, тому що при постійному використанні щітки він постійно піддається деформації згину; 2) ручка щітки — тверде тіло; 3) завдяки силам поверхневого натягу і змочуванню паста тримається на щітці.
Продається булочка в поліетиленовому пакеті. Відповіді: 1) булочка - тверде пористе тіло; 2) має пружні властивості; 3) при випаровуванні із неї води - черствіє; 4) щоб уникнути випаровування і черствіння - вміщена в поліетиленовий пакет тощо.
1. Урок-спектакль у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують. Наприклад, у театралізованому спектаклі з фізики "Хвильові і квантові властивості світла" такими дійовими особами є: пані Хвильова Теорія Світлівна і пані Корпускулярна Теорія Світлівна, батько пані Теорії Світлівни — пан Гюйгенс, батько пані Теорії Корпускулярної, судді, два адвокати, два вартові.
Кожен із учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представитися, хто він є, в захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.
2. Урок-змагання. Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, що поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значимості.Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній обираються капітан і консультант. Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.
На уроках з фізики можна  проводити такі конкурси: "Чи знаєш ти формули?", "Конкурс кмітливих", "Змагання любителів кросвордів",  "Чи розумієш ти графіки?",
"Знайди помилку", "Пошук" та ін.
3. Конкурс "Знайди помилку". На диск записано невелику розповідь із фізичними помилками. Включають запис, учні слухають і відмічають на аркуші паперу неточності або помилки. Перемагає та команда, яка знаходить більше неточностей і помилок.
4. Конкурс "Пошук". Перед конкурсом групи одержують доручення знайти в журналах, газетах, книгах матеріал, який стосується конкурсної теми, але в плані застосування чи історії питання, чи якогось іншого аспекту.
Серед багатьох дидактичних засобів можна виділити деякі, а саме:
Тематична вікторина
Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання підбираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у зацікавлено-пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально.
Основна мета вікторини – в ігровій формі всебічно розглянути винесені на неї питання, дати можливість кожному учню виявити активність, показати рівень своєї ерудиції.
Структура вікторини:
1.Вступна частина  – ознайомлення  учнів  з умовами проведення вікторини, поділ їх на команди(у разі потреби).
2.Основна частина – відповіді учнів  на  запропоновані   запитання вікторини.
3.Заключначастина– підбиття підсумків, виявлення переможців на найактивніших учасників вікторини.
Складання та розв’язування кросвордів, чайнвордів, ребусів.
Кросворд –це задача-головоломка; її суть в заповненні рядків клітин, які перетинаються (по горизонталі і вертикалі) словами, що розгадують по вказаному списку визначень суті цих слів. Назва гри має англійське походження (англ. „cross” – перетин і „word” - слово) і перекладається як „хрест-слово”, звідки інша назва кросворду – „хрестословиця”. Задовго до появи кросвордів існували різноманітні буквені головоломки, в яких використовувався спосіб перехрещення слів.
З кожним роком кросворди набувають більшої популярності. Можна часто спостерігати як учні у школах розгадують кросворди різної тематики. І це їм приносить велике задоволення. Дорослі також не з меншим захопленням вирішують кросворди. Чому ж ідею кросвордів не застосувати у навчальному процесі? Це ж та сама дидактична гра,  яка складається  з ігрової та навчальної задач. Ігрову задачу учень розв’язує по умові цієї гри (розгадування чи складання кросвордів); а в навчальну стачить перед собою, вірніше її ставить вчитель, вона розрахована на оволодіння певними знаннями, вміннями і навичками. Треба чітко уявляти, з якою метою використовується даний кросворд,  які знання можуть бути закріплені з його допомогою, систематизовані, виявлені в учнів, які вміння сформовані та перевірені.
Розв'язування кросвордів ефективне після вивчення розділу курсу фізики (в цьому випадку використовуються кросворди по основних темах курсу фізики середньої школи) і при узагальненні навчального матеріалу об’ємних розділів або всього курсу в кінці навчального року (використовуються кросворди, які найбільше сприяють відтворенню потрібних учителю відомостей – з історії фізики, про використання фізичних законів, методів дослідження природних явищ тощо). Включаючи учнів в цю інтелектуальну гру, вчитель в нетрадиційній формі перевіряє їх знання, міцність та глибину засвоєння пройденого матеріалу. Виявляє, які питання потрібно пояснити і закріпити.
Пропонуючи учням навчальний кросворд з фізики, треба мати на увазі, що при його рішенні вчитель досягає поставленої навчальної цілі (формування, уточнення і систематизація визначеного кола понять і знань, розвиток інтелекту і фізичного мислення учнів, виховання в них визначених якостей особистості) й найбільш достовірно визначити рівень засвоєння навчального матеріалу, якщо будуть виконанні такі умови:
1)перевірена доступність кросворду,тобто враховані вікові особливості учнів, їх підготовка з фізики, вимоги шкільної програми;
2)ставлять об’єктивні стимули (мотиви), які надихають учнів працювати на найкращий кінцевий результат(розв’язок кросворду);
3) створення на уроці атмосфери природної ігрової ситуації;
4) забезпечені при роботі з кросвордами тільки позитивні емоції учнів, веселий настрій і задоволення від вдалої відповіді;
5) в ході рішення внесений елемент змагання між учнями (це істотно активізує пізнавальну діяльність);
6) передбачено обговорення відповідей на питання кросворда, їх уточнення, а в разі розходження думок – проведення дискусій [2, 52].
Поряд з кросвордами можна застосувати чайнворди або провести цікаві ігри.
Чайнворд  - вид задачі-головоломки, що полягає у заповненні послідовно розташованих (ланцюжком) клітинок словами, що відгадуються, розташованими так, щоб остання літера попереднього слова була першою літерою наступного.
Ребус -  загадка, в якій слово або фраза, що відгадується, зображені комбінацією фігур, літер, знаків.
Основна мета – в ігровій формі домогтися запам’ятовування основних термінів і понять теми та їх означень.
Структура:
1.Вступначастина – ознайомлення учнів з правилами гри, забезпечення їх необхідним роздавальним матеріалом (задачі-головоломки можуть бути запропоновані вчителем або складені учнями; складання головоломок починається за деякий час до початку ігрових уроків, наприклад за 1-2 тижні).
2. Основна частина – розгадування кросвордів, чайнвордів, ребусів.
3. Заключна частина – підбиття підсумків, виявлення переможців.
Презентація теми (Проводиться на початку вивчення теми).
Презентація теми – подання теми, що буде вивчатися, ознайомлення учнів з темою на рівні науково-популярної літератури.
Основна мета – у загальних рисах подати учням тему, показати необхідність і корисність її вивчення, викликати зацікавленість до питань теми.
Структура:
1. Вступна частина – забезпечення необхідного оформлення класу,вступне слово вчителя.
2. Основна частина – короткі повідомлення учням з науково-популярної літератури (форма повідомлень має бути зацікавлено-пізнавальною, підготовка учнів до презентації теми починається за 1-2 тижні до підсумкового ігрового уроку).
3. Заключна частина – підбиття підсумків, аналіз зроблених відповідей, обґрунтування необхідності та корисності вивчення даної теми.
Гра-конференція (Проводиться під час закріплення навчального матеріалу).
Гра-конференція – одна з ігрових форм проведення уроку, що імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення і розв’язування певних запитань.
Основна мета– всебічно розглянути питання, винесені на обговорення; виробити в учнів уміння виступати перед аудиторією, самостійно готувати й проводити експеримент; виробляти власний стиль мислення, вміння уважно слухати своїх товаришів, критично аналізувати їхні відповіді.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з темою конференції та її підтема (кожну підтему конференції готує певна група учнів за деякий час до конференції, наприклад за тиждень); забезпечення необхідного оформлення класу, підготовка плакатів, структурно-логічних схем для доповідей, демонстраційних дослідів.
2. Основначастина – виступи учнів з доповідями (4-6хв.), виділення основних моментів, відповіді на запитання опонентів, обговорення доповідей.
3. Заключна частина–підбиття підсумків конференції; коротке резюме, узагальнення суті зроблених доповідей з кожної підтеми і з теми в цілому; аналіз допущених помилок, неточностей.
Реклама здобутих знань. (Проводиться після вивчення теми).
Реклама знань – одна з ігрових форм проведення заняття, що полягає в поширенні інформації про здобуті знання з метою ознайомлення учнів і створення популярності, попиту.
Основна мета – дати інформацію про здобуті знання з метою ознайомлення учнів і створення попиту на ці знання, забезпечення популярності.
Структура:
1. Вступна  частина – забезпечення  необхідного оформлення  класу, підготовка рекламних матеріалів, вступне слово вчителя.
2. Основна частина – виступи учнів, що рекламують знання з окремих питань теми, обґрунтування ними необхідності вивчення даних питань, наведення конкретних прикладів практичного застосування здобутих знань.
3. Заключна частина – підбиття підсумків, виявлення найкращих рекламних виступів, визначення переможців.

Дослідженнятеми(питання).
Дослідження–активний пошук розв’язання поставленої задачі, підсумком якого стануть самостійно здобуті нові знання.
Основна мета – розвиток самостійності учнів, підвищення їх творчої активності, пробудження інтересу до теми, що вивчається.
Структура:
1. Вступна  частина –  нагромадження фактів,  висунення  гіпотез (дослідницька робота над темою починається за 1-2 тижні до проведення підсумкового ігрового заняття).
2.  Основна  частина –  постановка експерименту, що підтверджує гіпотезу,розробка і всебічна перевірка її правильності.
3.  Заключна частина – повідомлення про результати дослідження, підбиття підсумків, аналіз допущених помилок, виявлення найефективніших методів дослідження.
Розв’язування парадоксів і софізмів.
Парадокс – думка, судження, різко відмінні від загальноприйнятих, що суперечать (іноді лише на перший погляд) здоровому глузду; несподіване явище, яке не відповідає звичайним уявленням.
Софізм – неправдивий за суттю умовивід, що формально здається правильним, заснований на навмисному, свідомому порушенні правил логіки.
Основна мета – вироблення гнучкості мислення, розвиток нетрадиційності та нешаблонності сприйняття, розвиток логічного стилю мислення в учнів.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з умовами проведення гри, створення команд, підбір задач для команди-суперниці за одним заздалегідь визначеним парадоксом чи софізмом (робота учнів починається за 1-2 тижні до проведення підсумкового ігрового заняття).
2.  Основна частина – розкриття кожною командою змісту суті своєї задачі та демонстрація дослідів або логічних суджень, що заперечують певний факт; спроби інших команд знайти помилку в умові задачі.
3. Заключна частина–аналіз відповідей для виявлення найправильнішої, аналіз характерних помилок у міркуваннях, підбиття підсумків, визначення переможців і найактивніших учасників гри.
Гра-подорож (Проводитьсяпідчасповтореннятеми).
Подорож по темі – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягнення мети (перешкодами є різні фізичні питання з теми; продовжити рух за маршрутом можна лише після відповіді на запропоновані запитання).
Основна мета – активне повторення матеріалу, демонстрація учнями крім програмних знань свого кругозору, начитаності, вміння орієнтуватися в будь-яких обставинах.
Структура:
1.Вступна частина – ознайомлення учнів з умовами проведення гри, поділ їх на команди; ознайомлення учнів з картою подорожі, на якій показано всі проміжні пункти; визначення мети подорожі.
2.Основна частина–змагання команд на маршруті подорожі.
3.Заключна частина – підбиття підсумків командної та особистої першості,аналіз допущених помилок, визначення переможців та найактивніших учасників гри.
Гра-реконструкція історії відкриття (винаходу)
Реконструкція – відновлення історії відкриття (винаходу) за наявними описами, спогадами сучасників, біографічними відомостями про вчених.
Основна мета – якомога глибше ознайомити учнів з історією відкриттів (винаходів), з життям і науковою діяльністю відомих вчених, з методами пошуку наукових знань, стимулювати активну розумову діяльність учнів.

Структура:
1. Вступна частина – забезпечення необхідного оформлення класу, вступне слово вчителя, ознайомлення учнів з тематикою майбутніх виступів груп (поділ класу і розподіл тем виступів проводиться за 1-2 тижні до гри).
2. Основна частина – виступи учнів, в яких розкривається послідовність подій, що привели до відкриття(винаходу).
3. Заключна частина – підбиття підсумків уроку, стислий огляд виступів учнів, оцінювання виступів груп та окремих учасників, визначення переможців та найактивніших учасників гри.

2. 2. Вимоги до проведення дидактичних ігор на уроках фізики
     Одним з найефективніших способів розвитку інтересу до фізики є використання дидактичних ігор, цікавих завдань та ігрових ситуацій. Відомо, якщо дитина зацікавлена роботою, позитивно емоційно настроєна, то ефективність заняття помітно зростає. Дидактичні ігри дозволяють одноманітний матеріал зробити цікавим для учнів, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, розвивають її довільну увагу, пам’ять [10,61].
Удосконалення навчально – виховного процесу потребує підвищення якості уроку, пошуку ефективних форм і методів роботи. Від якості кожного уроку, системи уроків з теми та всього курсу в цілому залежить успіх навчання. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.
Дидактичні ігри можна використовувати не тільки для закріплення раніше вивченого, але й для ознайомлення дітей з новим матеріалом.
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:
1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чітка постановка завдань гри. Поясненнягри-зрозуміле,чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,оцінювати.
6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння,оцінки за поразку в грі, глузування тощо).
7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен учень.
8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри,повинен бути доступним для учнів.
Ігри, в основі яких лежить пояснювально- ілюстративний метод навчання використовуються на етапі пояснення нового матеріалу. За допомогою такого виду ігор вчитель повідомляє нові знання на основі використання наочних засобів, бесіди, показу діафільма і т.д.  [11, 33].
   

Висновки
Провідною складовою життя людини є освіта. Кожна складова система змінюється під впливом тих чи інших чинників, передусім прогресивного педагогічного досвіду і прогресивної дидактичної теорії. Ці зміни визначають її еволюційний розвиток. Особливе значення у цьому процесі має розвиток форм навчання.
Звертаючись до ігрових форм навчання на уроці, сьогодення справедливо вбачає в них можливості ефективної організації роботи, взаємодії учителя і учня, продуктивної форми їх спілкування. Цим формам притаманні елементи змагання, вони викликають справжній інтерес учнів. В процесі гри в учнів виробляється звичка концентрувати увагу, мислити самостійно. Зацікавившись грою, учні не помічають, що вчаться, пізнають, запам’ятовують нові знання, орієнтуються у незвичайних ситуаціях. Навіть пасивні учні з великим бажанням включаються в гру і напружено працюють, не помічаючи цього напруження. Не можна сказати, що використання ігрових ситуацій на уроці дає можливість учням оволодіти  фізикою та астрономією “легко і щасливо”. Легких шляхів в науку не має. Але необхідно використовувати всі можливості для того, щоб учні вчилися з інтересом, щоб відчули смак фізики, її можливості в удосконаленні розумових здібностей, подоланні труднощів. Адже формальне засвоєння знань з будь-якого предмета, в тому числі і фізики, користі не приносить. Життя вимагає сформованого певною мірою фізичного мислення і очевидно, що до цього найкоротший шлях через емоційність, творчість у навчанні.
Нестандартні уроки активізують процес навчання та розумового розвитку і використання системи дидактичних ігор дозволяє учням на більш високому рівні оволодіти фізикою та астрономією. Увагу учнів потрібно постійно активізувати і заняття, що мають характер гри, можуть успішно слугувати цій меті.
Для успішної організації і проведення дидактичних ігор на заняттях з фізики та астрономії  вчитель повинен систематично підвищувати свій науково-методичний рівень. Треба завжди пам’ятати, що завоювати довіру і інтерес учнів зможе лише той учитель, який буде разом з ними творчо співпрацювати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бройль Луи де. По тропам науки. – М.: Наука, 1962. – с. 184.
2. Верзилин Н. М. Проблемы методики преподавания биологии. – М.: Просвещение, 1974.
3. Эйштейн А. Сборник научных трудов. – М.: Наука, 1975. – Т.4. – с. 125.
4. Заболотний В.Ф., Пішенко О.В. Комп’ютерні ігри як засіб зацікавлення учнів в контексті їх підготовки до вивчення фізики. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – Випуск 36. – Т. 1. – С. 74-78.
5. Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О.В. Овчарука./
– К., 2004. – С. 64.
6. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в начальному процесі школи //Педагогіка: психологія. - 2001.- №1.-СЛ 02-И0.
7. Пішенко О.В. Дидактична гра: досвід, реалії та перспективи   – Київ-Вінниця: Планер, 2005. – Випуск 7. – С. 32-36.
8. Педагогічна майстерність : підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенка, І.Ф. Кривонос та ін. ; за ред. І.А. Зязюна. – К. : Вища школа, 1997. – С. 34.
9. Селевко Г. Компетентности и их классификация. Народное образование. – 2004. – № 4. – С. 138–143.
10. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. – 2003. –№ 2. – С. 58–64.
11. Шишов С.Е. Понятие компетенции в контексте качества образования
/С.Е. Шишков // Стандарты и мониторинг в образовании. – 1999. – № 2. –
С. 30–34.
Додаток А
Конспект уроку-гри
«Подорож до вершини теплових явищ»
(Кількість теплоти. Теплові машини – Фізика 8 кл.)
Тема уроку: Підсумково-узагальнюючий урок по темі: «Кількість теплоти. Теплові машини»
Мета уроку: Перевірити, як учні засвоїли матеріал про перехід речовини з одного агрегатного стану в інший, про зміну її внутрішньої гії, як уміють робити розрахунок кількості теплоти, потрібної для їх переходів. А також, чи вміють використовуючи знання фізики, давати пояснення явищам, які відбуваються в повсякденному житті.
Тип уроку: урок-подорож.
Обладнання: Парова турбіна, двигун внутрішнього згоряння, таблиця, на якій зображені варіанти руху команд.
План уроку.
І. Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми завершуємо вивчення  розділу «Кількість теплоти. Теплові машини». Для того щоб перевірити, чи засвоїли ви цей матеріал клас поділимо на двіі команди, в кожній команді оберемо капітана. Урок проведемо у формі гри, уроку подорожі. Ми будемо подорожувати по певних камерах і пройшовши по певному маршруту зможемо добратися до вершини теплових явищ.
II. Правила проведення гри.
Є чотири рівні: (0,1,2,3). На кожному рівні у камерах і темницях є завдання трьох рівнів: на 1, на 2, на 3 бали. Кожен учень сам вибирає
собі завдання, яке йому під силу. Виконавши це завдання, він отримує вказану кількість балів, і вважається таким, що перейшов до наступного рівня.
Якщо ж учень не відповідає на запитання, він попадає до темниці. В темниці є також завдання, але в основному - задачі. Якщо учень справляється із завданням із темниці, він переходить до наступного рівня. Якщо ж ні, то хтось із команди повинен іти і визволяти в'язня, розв'язувати замість нього завдання, але бали заробляє вже собі.
Перед тим, як команда має вибрати, яким шляхом вона іде, буде відбуватися мнемотурнір - конкурс капітанів, де кожен капітан отримає по 5 запитань по знанню визначень, законів, формул. Капітан, який відповість на запитання краще, а це визначить журі, має право вибору камери, в яку йде його команда. Інша команда йде у ту що залишилася. Відповідати на відповідних рівнях команди будуть по черзі.
1. Питання на конкурс капітанів на 0 рівні по внутрішній енергії та видах теплопередачі.
1. Що називається тепловим рухом?
2. Що називається внутрішньою енергією тіла?
3.  Яким способом можна змінити внутрішню енергію?
4. Що називається теплопровідністю?
5.  Що називають конвекцією?
6.  Що називають випромінюванням?
7.  Як змінюється внутрішня енергія тіла з підвищенням температури?
8.  Яким способом відбувається перенесення енергії від Сонця до            Землі?
9. Тепловими явищами називають явища, які пов'язані із зміною...
10. У яких одиницях вимірюється величина зміни внутрішньої енергії тіла?
2. Питання на конкурс капітанів по темах: «Нигрівання» і «Згоряння».
   1. Що називають кількістю теплоти?
   2. Від чого залежить кількість теплоти, яка потрібна на нагрівання
       тіла?
   3. Що називають питомою теплоємність?
   4. Що називають питомою теплотою згоряння палива?
   5. Про що говорить закон збереження і перетворення енергії в
       механічних і теплових процесах?
     6. Питома теплоємність речовини вимірюється в ... ?
7. Кількість теплоти, що виділяється при згоряннні палива
    визначається за формулою?
8. Кількість теплоти, що витрачається на нагрівання тіла,    
    визначається за формулою?
9. Питома теплота згоряння палива вимірюється в...?
   10. Як називається та частина внутрішньої енергії, яку тіло дістає або
      втрачає при теплопередачі?
3. Питання на конкурс капітанів по темах: «Плавлення і випаровування».
   1. Які агрегатні стани вам відомі?
2. Що називають плавленням?
3. Що називають температурою плавлення?
4. Що називають твердненням або кристалізацією?
      5. Що називають питомою теплотою плавлення?
     6.  Кількість теплоти, яка потрібна для плавлення кристалічного    
          тіла, масою m, узятого при його температурі плавлення і
         нормальному атмосферному тиску визначається за формулою?
     7. Що називають випаровуванням?
     8. Що називають конденсацією?
     9. Питомою теплотою пароутворення називають... ?
   10. Кількість теплоти, яка потрібна для перетворення в пару рідини,
    взятої при температурі кипіння визначається за формулою... ?
4. Питання на конкурс капітанів по темах: «Парова турбіна», «Двигун внутрішнього згоряння».
1. Тепловими двигунами називають...
2. Які вам відомі види теплових двигунів?
3. Яке перетворення енергії відбувається в теплових двигунах?
4. Який двигун називають двигуном внутрішнього згоряння?
5. Який тип типлових двигунів є найбільш поширеним?
6. Які теплові двигуни називають паровими турбінами?
7. Що називають ККД теплового двигуна?
8. Чому ККД двигуна не може бути більший від 100%?
9. Чи можна вважати рушницю тепловим двигуном? Чому?
    10.  Які способи охолодження двигунів внутрішнього згоряння вам
     відомі?
ІІІ. Підсумок уроку, виставлення оцінок.
Можливі маршрути руху команд до «Вершини теплових явищ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1.
Внутрішня енергія.
Запитання на 1 бал:
1. Чому пилка нагрівається, якщо нею пиляти тривалий час?
2. Як зміниться внутрішня енергія газу при його раптовому стисненні?
3. У теплу кімнату внесли знадвору бутель, закритий корком. Через деякий час корок вискочив з бутля. Чому?
Запитання на 2 бали:
1. Чому, якщо швидко з'їзджати по жердині чи канату, можна обпекти руки?
2. Чому оболонки космічних кораблів виготовляють з тугоплавких сплавів?
3. Чи може лід бути нагрівником?
4. Чи можна запалити сірники, не здійснюючи над ними механічної роботи?
Запитання на 3 бали:
1. Гумовий м'яч упав з деякої висоти. Ударившись об земдю, він підскочив угору. Які перетворення енергвї сталися при цьому? Чому м'яч підскочив не до того рівня, з якого упав?
2. При забиванні цвяха його головка нагрівається слабо, але коли цвях уже забито, то кілька ударів досить, щоб сильно нагріти її. Поясніть цей факт.
Додаток №2.
Види теплопередачі.
Запитання на 1 бал:
1. В якій сукні влітку менш жарко: в білій чи темній? Поясніть чому?
2. Який будинок тепліший, дерев'яний чи цегляний, якщо товщина стін однакова?
Запитання на 2 бали:
1. Яке призначення скла або поліетиленової плівки, якими накривають парники?
2. Мука з під жорен млина виходить гарячою. Хліб із печі також виймають гарячим. Чим в кожному з цих випадків зумовлене збільшення внутрішньої енергії тіла?
3. Свічку, яка горить, піднесли до щілини під вхідними дверима в дім, і полум'я відхилилося назовні. Коли робили дослід улітку чи
взимку? 4. Чи можна передбачити, який напрям буде мати вітер на березі моря в жарку літню погоду вдень і вночі?
Запитання на З бали:
1. Чи горітиме гасова лампа в космічному кораблі, що знаходиться в стані невагомості, якщо хімічний склад повітря, його тиск такі ж як і на землі?
2. Коли грунт охолоджується сильніше, коли небо безхмарне чи вкрите хмарами?
3. Для чого потрібні подвійні віконні рами? Чи потеплішає у приміщенні взимку, якщо проміжки між рамами значно збільшити?
4. Яка температура в кімнаті, якщо металеві і дерев'яні деталі здаються на дотик однаково нагрітими?
Додаток №3.
Нагрівання.
Запитання на 1 бал:
1. Чому в системах опалення, охолодження двигунів найчастіше використовують воду?
Запитання на 2 бали:
1. Яка кількість теплоти виділиться, якщо чавунну болванку масою
     32 кг. охолоджувати від 1115 до 15 ° С?
2. Грілку наповнюють гарячою водою, але можна наповнити її й іншою гарячою рідиною. Назвіть причини, через які вода в цьому разі найкраще відповідає призначенню грілки. Яку з цих причин ви вважаєте головною?
3. Чому близькість водойм впливає на температуру повітря?
4. Який висновок можна зробити з досліду на змішування холодної і гарячої води? Чому на практиці ці енергії не дорівнюють одна одній?
Запитання на 3 бали:
1. На що більше витрачається енергії: на нагрівання чавунного горщика чи води, яку налито в нього, якщо їх маси однакові?
     с = 4200 Дж/кг.°С ; с = 540 Дж/кг.°С .
2. Алюмінієву та срібну ложки однакової маси опустили в окріп. Чи однакову кількість теплоти дістануть вони від води?
с = 920 Дж/кг. 0С ; с = 250 Дж/кг.°С .

Додаток № 4.
Згоряння.
Запитання на 1 бал:
1. Що означає вираз: питома теплота згоряння палива становить 1.4 ∙ 10 Дж/кг?
2. Які дрова - березові, соснові чи осикові в результаті повного згоряння виділяють більшу кількість теплоти, якщо вони всі однаково висушені і маса їх однакова?
q сосн. = 1.3 ∙ 10 7 Дж/кг;  q осики = 2.3 ∙ 107 Дж/кг; q берези = 2.3∙ 40 7 Дж/кг
3. Що потрібно знати, щоб обчислити кількість теплоти, що виділиться внаслідок згоряння палива?
4. Скільки енергії виділяється про повному згорянні 1 кг. бензину?
       q бензину   =46∙10 7 Дж/кг


Запитання на 2 бали:
1. У скільки разів приблизно кількість теплоти, що виділяється при
повному згорянні водню масою 1 кг. більша від кількості теплоти,
що виділяється при згорянні сухих дров такої самої маси?
q дров= 1,3 ∙ 107 Дж/кг ;q водню = 12 ∙ 10 7 Дж/кг
2. Чи можна визначити, яка кількість теплоти виділяється в результаті
повного згоряння соснового поліна? Якщо можливого як це
зробити, що потрібно знати?
Запитання на 3 бали:
1. Температура плавлення сталі 1400 °С. У результаті згоряння пороху в каналі ствола гармати температура досягає 3600 °С. Чому ствол гармати не плавиться під час пострілу?
2. Питома теплота згоряння бензину в 1,7 раза перевищує питому теплоту згоряння спирту. Чи означає це, що при згорянні 1л. бензину виділяється в 1,7 раза більша кількість теплоти, ніж при згорянні 1л. спирту?
ρ бензину = 0,71 • 10 З кг/м 3;   ρ спирту= 0,8 • 10 З кг/м 3
Додаток № 5.
Павлення і тверднення.
Запитання на 1 бал:
1. Чому взимку під час тривалих зупинок воду з радіатора зливають?
2. Поясніть на основі молекулярно-кінетичної теорії, чому не підвищується температура під час плавлення тіл?
3. Чому лід не одразу починає танути, якщо його внести з морозу в нагріту кімнату?
Запитання на 2 бали:
1. Чому в сильні морози ковзання ковзанів по льоду помітно погіршується?
Запитання на 3 бали:
1. Яка кількість теплоти потрібна для плавлення свинцю масою 1 г., початкова температува якого рівна 27 °С?  λ свинцю = 2,5 · 104 Дж/кг., і
      t плавл.=327 °С; с свинцю = 140 Дж/кг °С.
Додаток № 6.
Випаровування і кипіння.
Запитання на 1 бал:
1. Що є основною причиною того, що хліб з часом черствіє?
2. Чому рослини пустелі: саксаул, верблюжа колючка та інші не мають листя?
3. Навіщо овочі або фрукти, що призначені для сушіння нарізають тонкими скибками?
Запитання на 2 бали:
1. Навіщо спітнілого після їзди коня вкривають на морозі попоною?
2. Що має більшу внутрішню енергію: вода при температурі 100 °С чи пара такої самої маси при тій самій температурі?
Запитання на 3 бали:
1. Скільки теплоти виділяється при конденсації 2 кг. стоградусної пари і подальшому охолодженні одержаної води до 40 °С?
     r води =2,3 · 10 6 Дж/кг.
2. Чи можна закип'ятити воду в стані невагомості?
Додаток № 7.
Парова турбіна.
Запитання на 1 бал:
1. У чому відмінність будови турбін і поршневих машин?
2. З яких частин складається парова турбіна і як вона працює?

Запитання на 2 бали:
1. Чому в парової турбіни температура відпрацьованої пари нижча, ніж температура пари, що надходить на лопаті турбіни?
2. Чому в парових турбінах лише частина внутрішньої енергії пари перетворюється в механічну енергію?
3. Чому циліндр двигуна внутрішнього згоряння потребує під час роботи охолодження, а циліндр, в який вміщують парову турбіну не потребує?
Запитання на 3 бали:
1. В одну з потужних парових турбін пара надходить при температурі 480 °С, у другу - при температурі 550 °С. Яка з турбін має більший ККД, якщо відпрацьована пара має однакову температуру?
2. В одній з парових турбін для виконання корисної роботи використовується 1/5 частина енергії, що виділяється під час згоряння пального, у другій – 1/4 частина. ККД якої турбіни більший? Відповідь обгрунтуйте.
Додаток № 8.
Двигун внутрішнього згоряння.
Запитання на 1 бал:
1. Де використовують двигун внутрішнього згоряння?
2. З яких частин складається двигун внутрішнього згоряння?
Запитання на 2 бали:
1. Чому температура газу у двигуні внутрішнього згоряння під час такту "робочий хід" знижується?
2. Під час яких тактів закриті обоє клапанів у чотирьохтактному двигуні внутрішнього згоряння?
3. У якому випадку газ у циліндрі двигуна внутрішнього згоряння має більшу внутрішню енергію: в кінці такту всмоктування чи в кінці такту стискання?
Запитання на 3 бали:
1. Як впливає неповне згоряння палива в двигуні внутрішнього згоряння на його ККД? На зовнішнє середовище?
2.  Які способи підпалювання горючої суміші використовують у двигунах внутрішнього згоряння?
3.  Для чого в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння рідке пальне
подається в розпиленому стані?
Темниця. Внутрішня енергія.
Запитання на 1 бал:
1. Чи залежить внутрішня енергія тіла від його руху й положення відносно інших тіл?
2. Чому під час обробки деталі напильником, деталь і напильник нагріваються?
Запитання на 2 бали:
1. Чому кульковий підшипник у машині нагрівається менше, ніж підшипник ковзання?
2. Чому запалюється пальне в капсулі патрона при ударі по ньому бойком під час пострілу?
Запитання на 3 бали:
1. Наведіть приклади зміни внутрішньої енергії тіла під час виконання
роботи при:
а) терті;
б) ударі;
в) стисканні.
2. Що є причиною сильного нагрівання і згоряння штучних супутників
Землі під час входження їх в нижні густі шари атмосфери?
Види теплопередачі
Запитання на 1 бал:
1. Перед тим, як налити в склянку окріп, туди опускають чайну ложку. Поясніть, для чого це роблять.
2. Чому брудний сніг у сонячну погоду тане швидше, ніж чистий?
Запитанння на 2 бали:
1. Навіщо у верхніх і нижніх частинах корпусів проекційних апаратів, великих електричних фонарів, кіноапаратів роблять отвори?
2. У яких пічних трубах тяга більша, у металевих чи такої самої висоти, зроблених з цегли? Поясніть чому.
Запитання на 3 бали:
1. Якщо дерев'яний циліндр, інкрустований металом, обгорнути
папером і потримати над полум'ям спиртівки, то папір обвуглюється спочатку в місцях, які не стикаються з металом. Чому?
2. Чи можна закип'ятити воду в каструлі за допомогою
електронагрівача, поміщеного у верхніх шарах води? Відповідь поясніть.
Нагрівання і охолодження.
Запитання на 1 бал:
1. Питома теплоємність речовини вимірюється в а) Дж; б) Дж/кг °С; в) Дж/кг.
2. Кубики виготовлені з міді, сталі та алюмінію масою 1 кг. охолоджують на 1 °С. На скільки і як зміниться внутрішня енергія кожного кубика?  с міді=380 Дж/кг °С;  с сталі =500 Дж/кг °С;
с алюмінію= 920 Дж./кг. 0С.
Завдання на 2 бали:
1. Яка кількість теплоти потрібна для нагрівання цегляної печі масою 1,5 т. від 10 до 20 °С. с цегли=880 Дж/кг ° С.
2. В алюмінієвій каструлі, маса якої 800 г. нагрівається 5 л. води від
10 °С до кипіння. Яка кількість теплоти піде на нагрівання каструлі і води?  с алюм. =920 Дж/кг °С; с води=4200 Дж/кг °С.
Запитання на 3 бали:
1. Стальний ударник пневматичного молотка масою 1,2 кг.,
виконуючи роботу пртягом 1,5 хв. нагрівся на 20 °С. Вважаючи, що
на нагрівання ударника пішло 40% всієї енергії молотка, визначте
виконану роботу і потужність, яку він при цьому розвиває.
с сталі =500 Дж/кг °С.
2. На нагрівання цеглини масою 4 кг. на 63 °С витрачено таку саму
кількість теплоти, як і на нагрівання 4 кг. води на 13,2 °С. Визначте
питому теплоємність цегли. С вода=4200 Дж/ кг °С.


Згоряння.
Запитанняна 1 бал:
1. Яка кількість теплоти виділяється при повному згорянні 5 кг. бензину?   q бензину =46 • 106 Дж/кг.
2. Скільки енергії виділяється при повному згорянні деревного вугілля масою 15 кг? q вугілля = 34 ·10 6 Дж/кг.


Запитання на 2 бали:
1. У результаті повного згоряння тротилу масою 10 кг. виділяється 1,5 • 108 Дж. енергії. Чому дорівнює питома теплота згоряння тротилу?
2. Скільки потрібно спалити кам'яного вугілля, щоб виділилось
     1,5 • 108 Дж. енргії?  q вугілля = 30 · 106 Дж/кг.
Завдання на 3 бали:
1. На скільки градусів можна нагріти воду масою 22 кг., спаливши гас масою 10 кг., якщо вважати, що теплота, яка виділяється в результаті згоряння, повністю піде на нагрівання води?
     С води =4200 Дж/кг °С;   дгасУ = 46*106 Дж/кг.
2. Яку масу води, взятої при температурі 14 °С можна нагріти до 50 ° С, спаливши 30 г спирту, якщо вважати що вся теплота, що виділяється під час згоряння спирту піде на нагрівання води?
с води =4200 Дж/ кг ° С; q спирту =27 • 106 Дж/кг.
Плавлення і тверднення.
Запитання на 1 бал:
1. Чому на Півночі для вимірювання температури повітря
використовують не ртутні термометри, а спиртові?
     t пл. спирту = -1140С;   t плавлення ртуті = -39 °С
2. Яка кількість теплоти потрібна, щоб розплавити лід масою 5 кг.,
взятий при температурі плавлення? λ льоду = 34 • 104 Дж/ кг.
Завдання на 2 бали:
1. Для спаювання стальних деталей іноді використовують мідний
припій. Чому не можна спаювати мідні деталі стальним припоєм?
t пл. сталі =  1400 0 С;  t пл.міді= 1083 0С/
2. Скільки теплоти виділяється при кристалізації 5 кг. сталі? Питома
теплота плавлення сталі 8,4 104 Дж/кг.
Завдання на 3 бали:
1. Скільки теплоти виділяється при кристалізації 5 кг. води і
подальшому пониженні температури льоду до -10 °С. Питома
теплоємність льоду 2,1· 103 Дж/кг °С.
2. У воді плаває лід (температура води, льоду і навколишнього повітря
однакова і рівна 0 °С). Один учень стверджує, що вода замерзне, а
другий - що лід розтане. А яка ваша відповідь?


Випаровування і кипіння.
Завдання на 1 бал:
1. Чому скошена трава висихає швидше у вітряну погоду, ніж у тиху?
2. Сирі дрова горять гірше, ніж сухі. Чому?
Завдання на 2 бали:
1. Чому після миття підлоги в кімнаті відчувається прохолода?
2. В одну склянку налили ефір при температурі 20 °С, у другу - воду при такій самій температурі. В посудини опустили термометри. Який з них показуватиме нижчу температуру?
Запитання на 3 бали:
1. Чи може вода кипіти при температурі меншій 100 °С і залишатися рідиною при 120 °С?
2. Скільки треба спалити бензину, щоб виділилась така кількість теплоти, яка потрібна для нагрівання 4 л. води від 20 °С до кипіння і перетворення її п'ятої частини в пару? q бензину = 4,6 · 10 Дж/кг.
Парова турбіна.
Запитання на 1 бал:
1. Пояснити, які перетворення енергії відбуваються у паровій турбіні?
2. Показати на макеті парову турбіну і розповісти про її принцип роботи.
Завдання на 2 бали:
1. Пояснити, які теплові двигуни більше за все забруднюють повітря у
великих містах, а які менше?
2. Який ККД теплового двигуна, що виконав корисну роботу 70 КДж,
якщо при повному згорянні палива виділилась би енергія 200 КДж.
Завдання на 3 бали:
1. Що вам відомо про історію виникнення парової турбіни?
2. Скільки гасу треба спалити у гасовому пальнику "керогазі" з ККД  
    20%. щоб перетворити в пару 250 г кип'ятку? q гасу=4,6 · 10 Дж/кг;
r  води=2,3 · 106 Дж/кг.

 

Двигун внутрішнього згоряння.
Запитання на 1 бал:
1. Що являє собою горюча суміш, яка подається в циліндр двигуна внутрішнього згоряння?
2. Продемонструвати на макеті роботу двигуна внутрішнього згоряння.
Запитання на 2 бали:
1. Визначте ККД двигуна трактора, якщо для виконання роботи
1,89 • 106 Дж потрібно 1,5 кг. палива, q плива= 4,2 Дж/кг.
2. У двигуні моторолера згоріло 2,5 кг. бензину. Обчисліть ККД
двигуна, якщо за цей час ним було виконано 2,3 · 104 кДж корисної
роботи. q бензину = 46 · 106 Дж/кг.
Запитання на 3 бали:
1. Автомобіль розвиває силу тяги 2 кН. Яка маса бензину витрачається двигуном автомобіля з ККД 25% на шляху 100 км.?  q бензину=4,6 · 107 Дж/кг.
2. Двигун внутрішнього згоряння потужністю 36 кВт за 1 годину роботи витратив 14 кг. гасу. Визначити ККД двигуна.
q гасу  = 46 · 10 6  Дж/кг.

 

 

 

Додаток Б
Урок  -  гра «Щасливий   випадок»
Повторювальний  урок  по  розділі
“Тиск  у  рідинах  і  газах”
Фізика   8  клас
ТЕМА  УРОКУ.  Повторення розділу «Тиск  у  рідинах  та  газах»
Правила  гри.
   У  грі  беруть  участь  дві  команди.  За  1  хв  кожна  команда  повинна  дати  найбільшу  кількість  правильних  відповідей.
   Кількість  балів,  набраних  кожною  командою, дорівнює  кількості  правильних  відповідей.  Так  проходить  1-й гейм.
   2-й  гейм.  Учитель  пропонує  членам  команди  по  черзі  виймати  з  «діжки»  фішки.  Номер  фішки  відповідає  номеру  запитання.  За  правильну  відповідь  нараховується  3 бали, за неповну 1-2 бали.  Якщо  команда  не  має  версії  відповіді, запитання  передається  іншій  команді.
   3-й  гейм  має  такі  самі  правила  оцінювання.
   У  4-му  геймі  учні  розв’язують  задачі, правильність  яких  оцінює  вчитель  /3 бали/.
   5-й  гейм.  За  біографічними  даними  відгадати, про  якого  вченого  йдеться  /2 бали/.
   6-й  гейм.  Умови  проведення  такі  самі,  як  і  в  1-му  геймі, але  зменшується  час до 30 с /2 бали/.
   І-й  гейм  “Далі,  далі…”
   Завдання  для  І  команди
1. Газ  передає  тиск  в  усіх  напрямах… /Однаково/
2. Чи залежить  виштовхувальна  сила  від  глибини  занурення  тіла?  /Ні/
3. Одиниця  вимірювання  тиску.  /Паскаль/
4. Як  називається  лінія  максимально можливого  занурення  судна у воду?  /Ватерлінія/.
5. Італійський  учений, який  першим  виміряв  атмосферний  тиск. /Торрічеллі/.
6. На  якому законі  грунтується  плавання  суден?  /На законі Архімеда/
7. Чому  дорівнює  нормальний  атмосферний  тиск? /760 мм рт. ст./
8. У  якій  воді  легше  плавати – морській  чи  річковій?  /Морській/
9. Найбільша  глибина,  якої  досягла  людина  в  батискафі?  /11 км./
10. Значення  архімедової  сили  при  зануренні  судна  до  ватерлінії  називають… . /Водотонажністю/.
11. Чи  працюватиме  барометр-анероїд, якщо  в  стінці  його  металевої  коробки  з  хвилястою  поверхнею  з’явиться  тріщина?  /Ні/
12. Чому  жир  у  супі  збирається  на  поверхні?
/ Р жиру  <  Р води, тому  він  спливає  на  поверхню/
13. Як  змінюється  атмосферний  тиск  з  висотою?   /Зменшується/.
14. Одиниця  вимірювання  виштовхувальної  сили.  /Ньютон/.
15. Французький  фізик, який  сформулював  закон  про  передачу  тиску  в рідинах  і  газах.  /Паскаль/
Завдання  для  ІІ  команди.
1. Французький  фізик,  який  сформулював  закон  про  передачу  тиску  в  рідинах  і  газах.  /Паскаль/.
2.  Яка  сила  діє  на  занурене  в  рідину  тіло?    /Сила  Архімеда/.
3.  Якою  речовиною  була  заповнена  трубка  в  досліді  Торрічеллі?  /Ртуттю/.
4.  За  якої   умови  тіло  в  рідині  тоне?    /Fт > FА/
4. Прилад  для  вимірювання  атмосферного  тиску.  /Барометр/.
5. Чи  проявляється  закон  Архімеда  в  умовах  невагомості?  /Ні/.
6. Що  означає  слово  “анероїд”?   /Безрідинний/.
7. Першу  повітряну  кулю, наповнену  гарячим  повітрям, запустили  у  Франції  брати … .          /Монгольф’є/
8. Від  чого  залежить  ваговий  тиск  рідини?
/Від  густини  та  висоти  стовпа  рідини/
9. Вага  вантажу,  яку  може  перевозити  судно, називають …     /Вантажопідйомністю  судна/
10. Яким  барометром  можна  виміряти  тиск  повітря в  кабіні  космічного  корабля, який  обертається  навколо  Землі – ртутним  чи  анероїдом?  /Анероїдом/.
11. Якщо  густина  рідини  більша  за  густину  зануреного  тіла, то  тіло  буде…?
/Плавати/.
12. Аеростат,  обладнаний  двигуном  і  повітряним  гвинтом - … ? /Дирижабль./
13. Яким  приладом  користуються  для  вимірювання  тисків,  більших  або  менших  від  атмосферного?    /Манометром/.
14. Як  зміниться  осадка  корабля  при  переході  з  річки  у  море?  /Зменшиться/
        2-й  гейм  “Заморочки  з  діжки”
1. Чому, коли  виливають  з  пляшки  воду, вона  булькає?
/Коли  частина  води  з  пляшки  виллється, то  в  ній  утвориться  деяке  розрідження,  і    повітря  з  бульканням  входить  у  пляшку  під  дією  атмосферного  тиск/.
2.  Свіжість  курячих  яєць  можна  визначити, занурюючи  їх  у  воду.  Несвіжі  яйця  спливають  на  поверхню.  Чому?
     /Під  час  тривалого  зберігання  яєць  їх  вміст  частково  висихає  і  в  середині  яйця  утворюється  порожнина, заповнена  повітрям, тому  густина  зменшується, і яйце  спливає/.
3. Чому  плаває  великий  корабель,  а  цвях, який  упав  у  воду, тоне?
  /Значна  частина  об’єму  судна  заповнена  повітрям, тому  середня  густина  судна  менша, ніж  густина  води/.
4. Як  ми  п’ємо?
   /Коли  ми  п’ємо,  то  періодично  втягуємо  з  порожними  рота  повітря  в  легені.  У  роті  створюється  область  пониженого  тиску, і рідина  під  дією  атмосферного  тиску  прямує  туди/.
     3-й  гейм  “Практикум”
1.  Пляшка  з  повітрям  щільно  закрита  корком.  Як, використовуючи  тиск  газів,  виштовхнути  корок, не торкаючись  до  нього  руками?
     /Помістити  пляшку  під  ковпак  повітряного  насоса  і  викачувати  повітря  з-під ковпака  або опустити  пляшку  в  гарячу  воду/.
2.  Виноградина, вкинута у склянку з газованою водою, періодично  тоне  і  спливає.  Чому?
     /Коли  виноградина  опуститься на  дно, на неї почнуть осідати бульбашки вуглекислого газу, внаслідок  чого  виштовхувальна  сила  збільшиться  і  вона спливає.  На  поверхні  бульбашки  лопнуть  і  виноградина  знову  опуститься  на  дно./
    4-й  гейм  “Теоретики”
Командам  пропонують  задачі.
1. Прямокутна  баржа  завдовжки  5 м  і завширшки  400 см  після  завантаження  осіла  на  50 см.  Визначити  вагу  вантажу, розміщеного  на  баржі.    /100 000 Н/.
2. Якої  ваги  вантаж  зможе  підняти  куля-зонд, наповнена гелієм, якщо її об’єм  дорівнює  11м 3?  Вага  оболонки  становить  20 Н.   /99,7 Н/
5-й  гейм  “Темне  лошатко”
1. 8 травня 1654 року  з  усіх  німецьких  міст  зібралися  знатні  люди, щоб подивитися, як бургомістр  цього  міста  демонструватиме  цікавий  дослід.  З  пишною  свитою  прибув  навіть імператор  Фердинанд ІІІ.
    Коли  відкачали  повітря  з  порожнини  між  двома  мідними  півкулями, складеними  разом, то вони  так щільно  притиснулися  одна  до  одної, що їх не змогли  розірвати  вісім  пар  коней.  Хто це “силач”, що так стиснув  півкулі?
    /Отто Геріке.   Атмосферний  тиск/.
2.  Цей  великий  грецький  учений  доводив, що повітря  ваги  не  має.  Він  поклав  на  терези  два  шкіряних  бурдюки:  один  сплюснутий,  а  другий – наповнений  повітрям.  Терези  залишилися  в  рівновазі.  Вага  в  обох  випадках  була  однакова.  Але він  помилявся.      Хто  цей  учений?  Чого  він  не  враховував, вважаючи  на  основі  цих  дослідів, що повітря  невагоме?
      /Арістотель. Не врахував  виштовхувальну  силу, яка  дорівнює  вазі  повітря/.
6-й  гейм  “Гонка  за  лідером”
1. Чи  можна  дослід  Торрічеллі проводити  на  Місяці?
/Ні.  Там  немає  атмосфери/.
2.  Чому  під  час  польоту на  літаках  не  рекомендується  мати  в  кишені  авторучки  з  чорнилом?
   /Зі  зменшенням  атмосферного  тиску  чорнило  витікатиме  з  ручки/.
3. Чому  прилипає  до  тіла  медична  банка?   
    /Під  дією  атмосферного  тиску/.
4.  У  посудині  з  водою  плаває  шматочок  льоду.  Чи  зміниться  рівень  води  в  посудині, якщо  лід  розтане?    /Ні/.
5.  На  поверхні  води  у  відрі  плаває  порожня  мідна  каструля.  Чи  зміниться  рівень  води  у  відрі, якщо  каструля  потоне?
     /Так.  Рівень  води  знизиться, оскільки  каструля  зануриться  і  об’єм  витісненої  води  зменшиться/.
6.  Чому  куля,  наповнена  воднем,  не  може  плавати  в  атмосфері  так,  як  човен  на  воді?
      /Певної  межі  атмосфери  не  існує.  Густина  повітря  зменшується  з  висотою/.
7.  Чому  мильна  бульбашка  набирає  форми  кулі?
     /Додатковий  тиск  у  рідинах  і  газах  передається  в  усіх  напрямах  без  зміни/.
8. Як  напрямлена  архімедова  сила, що діє  на  корабель, який  пливе?   /Протилежно  до  напряму  сили  тяжіння/.
9. Одного  разу  цар  запитав  у  Архімеда,  скільки  треба  взяти  золота, щоб  його  маса  дорівнювала  масі  слона?  Архімед  досить  легко  справився  з  цією  задачею.  А ви?
/Посадити  слона  в  човен  і  подивитися,  до  якого  рівня  зануриться  човен  у  воду.  Потім  помістити  стільки  золота, щоб човен  занурився  до  того  самого  рівня/.

Подобається